358. Станіслав Потоцький до Миколая Потоцького, обоз під Лубнами, 5 червня 1638 р. (переклад)

    На наступний день після того, як я відправив до W.M.m.m.P. і Благодітеля листа, Острянин надіслав мені свого листа через мого хлопця, якого по дорозі забрали з Переяслава; йому я відписав досить достатньо, які відповіді він мені дав потому, я надсилаю оригінал W.M.m.m.P. і Благодітелю. Оскільки я бачу, що він хоче угоду Куруківську чи Періяславську, що швидше подібне до галасу, аніж на угоду, трактує це як iniustis conditionibus (несправедливі умови - лат.). До Пирятина прибули люди X.J.M. (Єремії Міхала Вишньовецкего), їх кілька сотень, які сьогодні будуть з нами. Князь J.M. також поспішити обіцяє, якби Бог привів його, то Острянин втратив би свою безпечність, і ми б намагалися не дати йому поширитися. У війську, з милості Божої, тихо, але потрібно щоб W.M.m.m.P. і Благодітель швидко прибули, про що я W.M.m.m.P. і Благодітелю, дуже прошу.

    Напередодні, тобто з вівторка на середу, я відправив тисячу людей з паном Длутовським під'їхати до Острянина, і з Божої ласки у них вийшло добре, не тільки оних посікли, але й живцем гвалт мали, Остранина, Скидана і кілька старшин до болота геть позаганяли і вони тоді написали мені листи. Скидан через мого хлопця переказав мені, що якщо він буде впевнений у безпеці своїй, він перейде. Я послав до нього шпигуна перевірити, чи правду він говорив, чи це результат дипресії, тому що і писар Себестянович хоче зробити те саме.

358. Stanisław Potocki do Mikołaja Potockiego, obóz pod Lubniami, 5 VI 1638 (оригінал - пол.)

    Dnia onegdajszego po tym, jakom do W.M.m.m.P. i Dobrodzieja wyprawił listy, posłał Ostrzanin list swój do mnie przez chłopca mego, którego wzięto z Peryjasławia jadącego; nań odpisałem mu dosyć dostatecznie, jakowy respons dał mi potym, posełam oryginał W.M.m.m.P. i Dobrodziejowi. Jako widzę, że mu się chce kurukówskiej albo peryjasławskiej komisyjej, zaczym prędzej się spodziwam hałasu znim, niżeli zgody, ponieważ iniustis conditionibus traktuje. X.J.M. ludzie przyszli do Pereatyna, kilkaset ich, którzy dziś u nas będą. Książę też J.M. pospieszyć obiecuje, którego gdyby Pan Bóg przyniósł, sieła by ubyło Ostrzaninowi bezpieczeństwa i staralibyśmy się o to, jakoby mu nie dać się rozpościrać. W wojsku z łaski bożej cicho, jednak trzeba prętki W.M.m.m.P. i Dobrodzieja bytności, o co i ja wielce W.M.m.m.P. i Dobrodzieja proszę.

    Dnia onegdajszego, to jest ze wtorku na środę posłałem z tysiąc człowieka z panem Dłutowskim pod Ostrzanina na podjazd i z łaski bożej dobrze się onym zdarzyło, nie tylko onych nasiekli, ale też i żywcem gwałt mieli, Ostrzanina, Skidona i kilku starszych aż na błota pozapędzali i tym poruszeni list do mnie pisali. Skidon przez chłopca mego rozkazał do mnie, że jeśli ma być zdrowia pewien, chce się przedać. Posłałem szpiega do niego, nie wierni że uczynili to, jednak sieła ich tuszy, bo i Sebestianowicz pisarz toż chce uczynić.