№ 1
1) Перші згадки про Полтаву, або Лтаву, зустрічаються в Іпатіївському літопису під 1174 роком. Літописна Лтава була поселенням. Це видно з того, що вона згадується в літописі поруч з такими містами чи містечками, як Срібне, Баруч. Про це говорять у свої дослідженнях дореволюційні історики П. І. Бодянський ("Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год". Полтава, 1865), В. О. Бучневич ("Записки о полтаве и ее памятниках", изд. 2. Полтава, 1902), І. Ф. Павловський ("Полтава. Исторический очерк". Полтава, 1910), видатний російський географ П. П. Семенов-Тань-Шанський ("Россия. Полное географическое описание нашего отечества. Том VII. Малороссия". С.-Петербург, 1903). Історик Л. В. Падалка у с воїй книзі "Прошле Полтавской територии и ее заселение", виданій Полтавською вченою архівеою комісією (Полтава, 1914), зазначав, що літописні міста, в тому числі й Полтава, запустіли після багаторазового розорення іх степовиками – спершу печенігами, потім половцями. Він же пояснював походження назви Полтави-Лтави.
Відомий радянський археолог й історик академік АН СРСР Б. О. Рибаков у праці "Слово о полку Игореве и его современники" (М., 1971) називає Лтаву (Полтаву) містом у Переяславській землі. На складеній ним карті руху військ Ігоря з 23 квітня по 10 травня 1185 р. Лтава позначена серед таких літописних міст, як Лубни, Переяслав, Путивль, Чернігів.— док. №1.
ЗАПИС В ІПАТІЇВСЬКОМУ ЛІТОПИСУ З ПЕРШОЮ ЗГАДКОЮ ПРО ПОЛТАВУ (ЛТАВУ) 1)
1174 р.
…Того же лѣта на Петровъ день* . Игорь Святославичь совокупивъ полкы свои и ѣха в поле за Воръсколъ и стрѣте Половьцѣ иже ту ловять языка изьима ѣ и повѣда ему колодникъ оже Кобякъ и Кончакъ шлѣ кь Переяславлю. Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемъ и переѣха Въросколъ оу Лтавы къ Переяславлю . (Игорь же слышавъ и) оузьрѣшася с полкы Половѣцькыми . И бѣ рать мала и темь не оутѣрпѣша стати противу Игореви и тако побѣгоша весь полонъ свои пометавъше . Бяхуть бо воевали оу Серебряного и оу Баруча дружина же Игорева постигъше онѣхъ избивше и а иныхъ изьимаша и тако поможе Бъ кристьаномъ въ день святого пророка Ильи.
Полное собрание русских летописей, т. 2. Ипатьевская летопись. Издание второе. М., 1962, стор. 568-569.
____________
* За новим стилем 12 липня.
____________
* За новим стилем 12 липня.
Сторінка Іпатіївського літопису, в якому вперше згадується про Полтаву (Лтаву).
ПРИМІТКИ
1) Перші згадки про Полтаву, або Лтаву, зустрічаються в Іпатіївському літопису під 1174 роком. Літописна Лтава була поселенням. Це видно з того, що вона згадується в літописі поруч з такими містами чи містечками, як Срібне, Баруч. Про це говорять у свої дослідженнях дореволюційні історики П. І. Бодянський ("Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год". Полтава, 1865), В. О. Бучневич ("Записки о полтаве и ее памятниках", изд. 2. Полтава, 1902), І. Ф. Павловський ("Полтава. Исторический очерк". Полтава, 1910), видатний російський географ П. П. Семенов-Тань-Шанський ("Россия. Полное географическое описание нашего отечества. Том VII. Малороссия". С.-Петербург, 1903). Історик Л. В. Падалка у с воїй книзі "Прошле Полтавской територии и ее заселение", виданій Полтавською вченою архівеою комісією (Полтава, 1914), зазначав, що літописні міста, в тому числі й Полтава, запустіли після багаторазового розорення іх степовиками – спершу печенігами, потім половцями. Він же пояснював походження назви Полтави-Лтави.
Відомий радянський археолог й історик академік АН СРСР Б. О. Рибаков у праці "Слово о полку Игореве и его современники" (М., 1971) називає Лтаву (Полтаву) містом у Переяславській землі. На складеній ним карті руху військ Ігоря з 23 квітня по 10 травня 1185 р. Лтава позначена серед таких літописних міст, як Лубни, Переяслав, Путивль, Чернігів.— док. №1.
Немає коментарів:
Дописати коментар