Выступление т. Сохань, участника революционных событий на Полтавщине, 1927 г.

№ 23.
Т[овариш]. САХАНЬ.

Я скажу що робилось в самому глухому селі Надежді.

Коли війшло німецьке військо у нас був великий піст, але німці стали їсти курей та яйця і казалось, що ніякого пісту нема. Ось з цього моменту у нас не стало пісту. За німцями увійшли петлюрівці які стали розстрілювати. Передо мною стала думка, приіхавши з фронту я нікого не бачу ні більшовіків нікого, тільки 4-й полк який грабе б'є та який був горою за Петлюру. В решті населення все таки почувствовало, що є більшовицька па[ртія?] бо Петлюра зрадив, він видав закона, щоб не відбирали 45 десятин у куркулів, але цього закону не мог виконати. На другий день пасхи зібралися всі фронтовики, щоб обмінятися думками і кажу. Прийшли до нас німці гетьманці та Петлюра і відбирають ті участки які ми поорали. Повстала думка та ще у деяких т.т. організаціі підпольного комітету. Цей комітет не був звязаний ні з ким і нічого не знав тільки приіхавші хлопці з арміі погодились з нами, але вони теж нічого не знали. Через деякий час прийшлось звязатись з т. Федорченко та Степаненко. Тоді наша організація могла одержувати ті відомості де що робилось. Потім виявилось, що в нашому підполлі мається частина петлюровців та всього 2 більшовика. Ці 2 більшовика провадили свою лінію, але так як іх була мешість вони не могли провадити цю лінію. Але в решті повітовий підполний комітет дав нам розпорядження виіхати за зброею. Це було коли я не помиляюсь 20-го Червня і як раз в цей час я був забраний до БУПРу німцями і не знав що робилось, але в БУПРі я звязався з т. Шамрайом і через нього одержував відомості про те що робиться на селі. Після 2-х місячного перебування в БУПРі (фактично мені ніякого обвинувачення не могли дати) і я повернувся в свою організацію і почав працювати як і раніш. З першим повстанням у нас получилась неув'язка. На Піщанах виступили, а на Надежді сидят собі і нічого не роблять. Після ціеі неудачі прийшлось звязуватись з т. Баранцем який був в ЦК КНС, потім прийшлось звязуватись з т. Кондратько. Коли було виступленіе 27 ми уже одержали розпорядження від т. Грицька від Руновщанського района. На це повстання з'явилось до нас 2 невідомих командіра яких ніколи не бачили в підполлі. Довірять ім повстання ми побоялись і т. Федорченко за ними слідив. На цьому я зупинюсь. 

Годы коллективизации в Карловском районе Полтавской области, 1968 г.

ГОДЫ КОЛЛЕКТИВИЗАЦИИ В КАРЛОВСКОМ РАЙОНЕ 

ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ.

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

     1929 год на Украине был годом большого перелома.

     Начался период коллективизации сельского хозяйства. Как же проходила коллективизация в Белуховском сельском Совете?

     В июле- августе 1929 года Карловский райком партии и райисполком взяли курс на коллективизацию населенных пунктов входящих в состав Белуховского сельского Совета.

     В селе Белуховка и сельсовета был сплоченный актив из батраков, бедняков и участников гражданской войны.

     Этот актив создался в основном со дня установления Советской власти на Украине / декабрь 1917 год/.

     Особенно он сплотился к 1920 году

     Ведущими организаторами этого актива были товарищи:

            - Головченко Иван Павлович;

            - Лалека Федор Демянович;

            - Василенко Григорий Иванович;

            - Полтавец Терентий Михайлович;

            - Тылька Поликарп Евгеньевич;

            - Попела Филипп Сафронович и другие.

     Все эти лица входили в состав комитета "незаможных крестьян".

     В июле 1929 года в Белуховскую партячейку прибыли секретарь райкома партии и председатель райисполкома, /фамилий не помню/ и договорились с местным местным активом взять курс на коллективизацию с пос. Красная Знаменовка.

     В этот же день они прибыли ко мне в деревню Ольховатку где я работал председателем сельского Совета и предложили провести у меня на квартире совещание актива поселка " Красная Знаменовка" по вопросу создания соза.

     Я собирал актив у себя на квартире дважды. При втором совещании была достигнута договоренность о проведении общего собрания всех жителей поселка по вопросу создания соза.

     В назначенный день такое собрание состоялось, где было впервые принято решение об организации коллективного хозяйства.

     Тут же избрали правление созав состав которого вошли товарищи:

            - Тылька Поликарп Евгеньевич - председатель;

            - Орих Моисей Ионович;

            Задара Кирилл Иванович;

            - Лыштван Орышка.

     Счетоводом был утвержден т. Игнатенко Иван Тимофеевич.

     Одновременно с организацией соза в поселке Красная Знаменка, проводилась работа по созданию коллективного хозяйства в селе Белуховка. А затем во всех селах района.

     Созданием созов началось коллективная обработка земли, были проведены: осенний сев, вспашка зяби и другие работы.

     В конце 1929 и в начале 1930 годов назрела необходимость перехода на более высшую форму организации труда - создание сельхозартели.

     Были созданы такие артели: "Красная Знаменка" - состав правления остался тот же.

     Артель им. Ленина  / председатель Попела Ефим Яковлевич/

     Артель "Парижская Коммуна"  / председатель Лалека Митрофан/.  Киндратович

     Артель "Первое Мая" в состав правления вошли следующие товарищи:

            - Лыштван Иван Прокофьевич;

            - Хворост Корней Иванович;

            - Мусиенко Иван Кондратьевич;

            - Попела Федор Захарович;

            - Кучеренко Иван Семенович;

            - Кучеренко Мокрина Прокофьевна;

            - Василенко Григорий Иванович - председатель артели.

     Кроме перечисленных артелей на территории Белуховского сельсовета в 1927-1928 года в пос. Петровка был организован соз.

     Его организатором был Лысенко Кузьма Иванович.

     Одновременно с массовой коллективизацией в селе Белуховака в начале 1930 года был организован куст.

     Председателем куста был избран Головченко Иван Павлович.

     Успешное проведение коллективизации на территории Белуховского сельсовета было осуществленно под непосредственным руководством Карловского райкома партии и райисполкома.

     После оканчания коллективизации во всех населенных пунктах Белуховского сельсовета, наши активисты были направлены Карловским райкомом партии и райисполкомом в другие села района по проведению коллективизации.

     Коллективизация сельского хозяйства в Карловском районе в основном была закончена в начале 1930 года.

   Организатор колхозного движения,

   участник гражданской войны,

   персональный пенсионер республи-

   канского значения.

14 Января 1968 г.               Подпись  / Г. ВАСИЛЕНКО/

Спогади Полтавець Терентія Михайловича, с.Білухівка, Карлівського району, 1970 р.

С П О Г А Д И 

Полтавець Терент!я Михайловича.

с. Б!лух!вка, Карл!вського району, Полтавсько! област!.

   Народився я в 1892 роц! в с!м"! б!дних селян. З дитинства батракував в Мартин!вц!, тепер Халтурино. Тепер мен! 78 рок!в. Я пригадую т! тяжк! часи царизму ! тяжку роботу на пом!щик!в. Я був солдатом старо! арм!! 1914 року. Воював, а дома батько ! мати голодували. В 1916 роц! я познайомився з б!льшовиками як! розпов!дали мен! про революц!онер!в ! про революц!ю п!сля чого я ! сам став б!льшовиком.

   В 1917 роц! я перейшов на сторону робочих як! требували припинити в!йну ! скинути царя. Мене обрали солдати делегатом в!д 218 полку, що квартирував у Т!фл!с! у Т!фл!ську центральну раду робочих. В 1917 роц! в липн! м!сяц! солдати орган!зували демонстрац!ю. Демонстранти вийшли на вулиц! м!ста з закликами: " Долой Девять министров капиталистов"  "ДОЛОЙ Керинского"  "Вся власть Советам".

   Я ! товариш Волков були прапороносцями цього ж дня мене ! Волкова було заарештовано !  в!дправлено в фортецю, на П!вн!чний Кавказ де я також проводив б!льшовицьку роботу, ! аг!тац!ю. Пот!м мен! вдалося втекти ! я повернувся в свое р!дне село Б!лух!вку. В 1918 роц! я оп"ять працював в Мартин!вц! яка була окупована н!мцями. Н!мця присл!дували б!льшовик!в ! я з сво!м товаришем Луньовим 1ваном Володимировичем, розбро!ли двох н!мц!в що охороняли економ!ю ! уже з оруж!йом в руках п!шли в партизанський отряд Козьори який не вдовз! пере!менувався у 15 стр!лковий полк, що воював у 1919-1920 роц! проти ворог!в Радянсько! влади. Коли зак!нчилась гражданська в!йна я демоб!л!зувався ! знову став працювати в Мартин!вц! но уже не в економ!!, а в совхоз!, працював механ!ком по с!льськогосподарських машинах.

   Трудивя добре ! показував приклад !ншим. В 1926 роц! мене прийняли в лави б!льшовицько! парт!!, а в лютому 1926 року, мене направили Карл!вським райпарткомом в село Б!лух!вку парторгом. В 1927 роц! разом з такими б!дняками як Попело Фед!р Захарович, Кан!вець !ван Яфремович, Головченко 1ван Павлович, вир!шили об"еднати свое господарство.

   Ми орган!зували колгосп !м. Лен!на, нам держава допомогла машинами ! коштами, в колгосп поступило багато б!дняк!в, бо в!н був зразковим не т!льки в Кар!лвському район!, а й в Полтавск!й област!. В 1927 роц! мене було обрано членом Полтавського окружного парткому. В 1930 роц! був обраний делегатом на 16 з"!зд в!д Полтавсько! парторган!зац!! з правом вир!шального голосу.

   В 1929 роц! розпочалася скр!зь колектив!зац!я я в цей час був обраний Карл!вськом райз"!здом ком!тет!в незаможних селян, головою Карл!вського РКНС, де я працював до орган!зац!! колгосп!в у Карл!вському та Маш!вському районах.

   В 1933 роц! в нашому сел! Б!лух!вка було утворено Б!лух!вську МТС. З першу в колгосп! було працювати нелегко все робилося вручну техн!ки було мало, але плани держав! ми виконували, хоч це було ! не легко. А тепер в пор!внянн! з тим часом наше колективне господарство забезпечене передовою техн!кою ! все обробляеться машинами и колгоспники працюють ф!зично далеко менше, а одержують хорошу зарплату.

   Колгоспники побудували хорош! житла , живуть заможно. Велосипеди ! мотоцикли е майже в кожному двор!. Б!льша половина колгоспник!в мае телев!зори, все село електриф!коване, нашому колгоспному селянству е чим гордитися. Я пам"ятаю, що в т! далек! роки на початку колектив!зац!! ми не в!рили, що прийде час коли люди стануть жити в такому достатку.

   Не даром говорять, що скр!зь ! завжди комун!стична парт!я наш рульовий.

Полтавець Терент!й Михайлович

27 липня 1970 року.                        п   Т. Полтавец